МАН


Тези

наукової роботи з теми  «Стиль прози на матеріалі збірки «Історії без Батьківщини» Ервіна Штріттматтера
Кулікова Наталя , учениця 10-А класу НВК № 16, секція «німецька мова»
Науковий керівник : Стольнікова Вікторія Сергіївна,  вчитель німецької мови НВК № 16
Актуальність  дослідження обумовлена браком досліджень творчого доробку Е.Штріттматтера  в  Україні та недостатність рівня вивченості лінгопоетичної інтерпретації творів Шріттматтера
Об'єктом дослідження є  стилістичні та поетичні засоби у оповіданнях Ервіна  Штріттматтера .
Предметом дослідження стала роль цих поетичних та стилістичних засобів у створенні загальної композиційної побудови художнього твору та його загального смислу.
Метою роботи є вивчення стилістичних засобів та їх роль у створенні композиційної побудови та загального смислу оповідання.
У відповідності з поставленою метою були висунуті такі завдання дослідження :
ü Вивчити оповідання як літературний твір;
ü Дати визначення літературно-художнього стилю;
ü Дослідити методи аналізу літературно-художнього твору;
ü Розглянути композиційну побудову літературного твору;
ü Визначити роль поетичних засобів у створенні композиції оповідання;
ü Виявити стилістичні засоби та їх роль у створенні загального смислу оповідання.
Методологічною основою дослідження послужило вчення М.М.Бахтіна про діалогічність літературного твору.

Наукова новизна роботи визначається відсутністю ґрунтовних робіт з аналізу творів саме невеликого обсягу з погляду тієї ролі,яку відіграють у таких творах різноманітні стилістичні та поетичні засоби.





Наукова робота Зайко Катерини

Вельмишановне журі! Шановні слухачі!


Я, Зайко Катерина, учениця 11 класу навчально-виховного комплексу №16 м. Мелітополя та мій науковий керівник пропонуємо вашій увазі результати дослідження з теми: «Лексико-семантичне поле концепту Glück/Щастя в німецькій та українській мовах» Актуальність цього дослідження обумовлена браком досліджень, які б враховували новітні напрямки мовознавства в аспекті аналізу мовної картини світу носіїв певної лінгвокультури. Об'єктом дослідження є - ядро концепту GLÜCK /ЩАСТЯ, вербалізоване у німецькій та українській мовах. Предметом дослідження є універсальні й специфічні характеристики структури лексико – семантичного поля, способи й засоби його мовної реалізації, що спільним впливом актуалізують значення «щастя» у німецькій та українській мовах. Метою роботи є виявлення та опис концептуальних складників концепту GLÜCK /ЩАСТЯ як феномену німецькомовної культури. Наукова новизна роботи полягає у створенні моделі лексико-семантичного поля – ядра концепту GLÜCK /ЩАСТЯ та набору семантичних класифікаторів для виявленої вибірки лексики зі значенням «щастя». Особистий внесок у роботі полягає в аналізі знайдених репрезентацій концепту «Glück». Вивчаючи стан дослідження проблеми концептів, ми дійшли висновку, що термін «концепт» має декілька визначень. Представники когнітивізму практично ототожнюють концепт і поняття, але підкреслюють, що концепт на багато ширший за поняття. Мовознавці, які підтримують лінгвокультурологічний напрямок, вважають, що зміст концепту складається з двох частин: понятійної та культурно-фонової. Виходячи з цього ми робимо висновок, що концепт – це весь потенціал значення слова, який включає в себе, окрім основного смислу, комплекс асоціативних прирощень, що реалізуються в мовленні при певному наборі слів у контексті, а також часто відображає національний та особистий досвід носія мови. Концепт має складну багатошарову структуру, у кожному з його шарів репрезентований той або інший тип інформації (образної, актуальної або ціннісної). Метою практичної частини роботи був аналіз тлумачення значень лексем «Glück / щастя» у лексикографічних джерелах. Вибірка створювалась на основі аналізу 20 словників української мови та 17 німецької, з яких 7 електронні. В результаті зроблено суцільну вибірку, яка розділена на фразеологізми, ідіоми та в окрему групу винесено набір семантичних характеристик для лексем зі значення «щастя». Аналіз словникових дефініцій лексеми «Glück» / «Щастя »в німецькій мові показав, що носії української мови розуміють під щастям: По-перше, стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. По-друге, досягнення, успіх, удача. Уживається як вигук при вираженні великої радості, відчуття схвильованості через раптовий, несподіваний успіх, вихід з якого-небудь становища, ситуації тощо. По-третє, доля, талант. Добробут, щасливе життя . По-четверте, сприятливий збіг обставин, успіх. По-п’яте, рок, доля. Вибірка з українських словників та довідників показала, що даний концепт зустрічається в українській мові досить часто. Це можна прослідкувати на багатьох приказках та прислів’ях. Суцільна вибірка з довідників, лексикографічних джерел та збірників прислів’їв та приказок налічувала близько 350 пареміологічних одиниць. Носії німецької мови під щастям розуміють : По-перше, психологічний стан, наприклад, автори словника братів Грім , який є найбільшим з німецькомовних лексикографічних довідників, і охоплює всі німецькі слова починаючи з 16 століття з усіма їх значеннями і джерелами. Словник дає змогу не лише побачити значення лексеми «Glück», але й прослідкувати етимологію цього слова. По-друге, почуття і стан повного, вищого задоволення життям в цілому, стан достатку. По-третє, відчуття і стан повного, найвищого задоволення, і щасливою людиною є той, кому щастить, повний щастя, той, який приносить щастя, успіх. Вибірка з німецьких словників показала, що існує велика кількість фразеологізмів, ідіом зі словом «щастя». У ході дослідження в окрему групу було винесено набір семантичних характеристик для лексем зі значенням «щастя». На основі досліджень нами створена модель лексико-семантичного поля концепту Gluck/ЩАСТЯ. Номінативне поле утворене за допомогою ручної вибірки та вилучення лексики під час аналізу різного роду словників, представлено 43 одиницями, розподіленими за трьома мікрополями, що перехрещуються одне з одним – синонімічного мікрополя, антонімічного й асоціативного. Поле належить до парадигматичного типу, тобто до його складу входять групи слів, утворені на основі синонімії. Синонімічне мікрополе складається з 15 одиниць в німецькій та ¬¬¬¬¬в українській мовах. Асоціативне мікрополе, нараховує 14 та ---- одиниць семантичною ознакою відбору яких, були стосунки людей та їх життя. Останнім складником номінативного поля „Glück“ є антонімічне мікрополе, що нараховує 11 одиниць в німецькій та ___ в українській мовах, інтегральною семантичною ознакою тут стала неудача, нещастя в житті людини. Отже , можна зробити висновок , що отримані результати являють науковий інтерес для дослідників у таких напрямках сучасного мовознавства, як когнітивна лінгвістика, психолінгвістика, соціопсіхолінгвістіка, етнопсихолінгвістика, лінгвокультурологія, а також для фахівців, що займаються питаннями взаємозв'язку мови і мислення, мови і культури, мови та етносу. Вважаємо, що наша робота має не тільки теоретичне , а й практичне значення, яке передбачається в можливості використання результатів дослідження у викладанні спецкурсів «Вступ до мовознавства» та «Вступ до перекладознавства» у старших класах філологічного профілю. Дякую за увагу, чекаю на ваші запитання!








Комментариев нет:

Отправить комментарий